Я, як журналіст-аналітик, завжди цікавився, чому більшість спортивних організацій забороняють допінг. Але коли з’явилися Enhanced Games, змагання, що стартують 24 травня 2026 року, я був вражений: тут атлетам дозволено вживати будь-які речовини, якщо вони ліцензовані та застосовуються під наглядом лікаря. Це викликало в мені безліч запитань про ризик побічних ефектів стероїдів.
Канадець Мітчелл Гупер, дворазовий переможець World’s Strongest Man і постійний учасник Enhanced Games, публічно розкрив свій «стек»: Adderall (стимулятор) плюс кілька різних анаболіків одночасно. Це, безумовно, підкреслює, як далеко готові йти спортсмени в гонитві за успіхом. Більшість інших учасників, однак, відмовились коментувати свої протоколи, що лише підсилює таємничість навколо цієї теми.
📌 Читайте також:
ризик побічних ефектів стероїдів
Enhanced Games стали першим масштабним спортивним експериментом із легалізованим допінгом, і це повертає на порядок денний незручне питання: наскільки насправді ефективні анаболічні андрогенні стероїди (ААС)? Я пам’ятаю, що найцитованішим у цій темі залишається дослідження 1996 року, опубліковане в NEJM. У ньому молоді чоловіки, яким давали супрафізіологічні дози тестостерону, за десять тижнів збільшили силу нижніх кінцівок на 19% без тренувань. Це приблизно стільки ж, скільки контрольна група, яка отримувала плацебо, але тренувалась у залі тричі на тиждень. Ті, хто поєднували стероїди з тренуваннями, показали +38%. Кілька інших РКД, проведених з того часу, відтворили подібні результати.
Стероїди також підвищують рівень еритроцитів, що може давати перевагу у видах спорту на витривалість. Особисто я чув від багатьох атлетів, що анаболіки прискорюють відновлення після змагань, дозволяючи тренуватися інтенсивніше та частіше, хоча це поки що не підтверджено в відповідних дослідженнях на людях. Важливо зазначити, що оцінити реальний вплив на спортивні результати складніше, оскільки подібні контрольовані випробування неможливі з етичних причин.
Втім, у 1997 році журнал Clinical Chemistry опублікував аналіз, заснований на архівах державної допінгової програми НДР, що діяла з 1960-х років. Один з графіків показує, як пероральний стероїд турінабол (хлородегідрометилтестостерон) покращив результат штовхання ядра у легкоатлетки приблизно на 15% за 11 тижнів. Це ще раз підтверджує, що ризик побічних ефектів стероїдів може бути пов’язаний із суттєвими перевагами у спорті.
Мої висновки з цього приводу
Однак, як лікарі застерігають, побічні ефекти відповідають потужності препаратів: високі дози анаболіків підвищують ризик серцево-судинних захворювань; екзогенний тестостерон інгібує синтез власних гормонів, що може призвести до безпліддя та атрофії яєчок у чоловіків. Я спостерігав, як у чоловіків з генетичною схильністю стероїди прискорюють облисіння, а оскільки тестостерон є прекурсором естрогену, деякі анаболіки можуть призводити до гінекомастії. У жінок наслідки ще серйозніші: збільшення клітора, ріст волосся на обличчі та тілі, огрубіння голосу. Зазвичай після відміни препаратів організм відновлюється, але не завжди, і чимало спортсменів, яким давали допінг без їхнього відома, страждали від довічних ускладнень.
🌿 Це може бути цікаво
Часті запитання
Які побічні ефекти стероїдів?
Побічні ефекти стероїдів можуть включати серцево-судинні захворювання, безпліддя, атрофію яєчок у чоловіків та серйозні зміни в жіночому організмі.