психічне здоров’я українців під час війни: мій досвід і спостереження

Психічне здоров’я українців під час війни стало надзвичайно актуальною темою, адже повномасштабна війна, яку Росія веде проти України вже п’ятий рік, суттєво вплинула на психологічний стан наших громадян. Я, як лікар-практик і нутриціолог, спостерігаю, що з проблемами нині зіштовхується кожен другий житель нашої держави.

Зі слів генерального директора Інституту медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України, Богдана Божука, кількість випадків, у яких можна запідозрити психічні розлади, зросла в рази. Повномасштабне вторгнення РФ кардинально змінило умови праці та життя українців. Я спостерігаю, як до традиційних професійних ризиків додалися постійні повітряні тривоги, вимушені переїзди, перебої з електроенергією, порушення режиму праці та відпочинку, а також економічна невизначеність. Всі ці фактори створюють надзвичайно напружену атмосферу, в якій живуть люди.

Наші дослідження свідчать, що українці тепер сплять у середньому на 40 хвилин менше. Це величезний показник, адже сон є критично важливим для психічного та фізичного здоров’я. Додайте до цього економічну невизначеність, і в результаті ми маємо постійне психоемоційне перенапруження, підвищену тривожність та хронічну емоційну втому. Я бачу, як це впливає на моїх пацієнтів, які приходять зі скаргами на втомленість, дратівливість та відчуття безвиході.

Мої рекомендації як лікаря

У своїй практиці я намагаюся допомогти пацієнтам знайти способи зменшення стресу. Рекомендую регулярні фізичні вправи, які сприяють вивільненню ендорфінів, покращують настрій і загальне самопочуття. Також важливо навчитися технікам релаксації, таким як медитація або дихальні вправи. Вони допомагають знизити рівень тривожності і покращити якість сну. Не менш важливо мати підтримку близьких, адже спілкування з рідними може стати важливим чинником у подоланні стресових ситуацій.

Божук зазначає, що такий стан впливає не лише на психіку, а й на фізичне здоров’я. Я також бачу, як під впливом хронічного стресу дедалі частіше загострюються серцево-судинні, ендокринні захворювання та хвороби системи травлення. Це підтверджує важливість комплексного підходу до здоров’я, де психічний стан тісно пов’язаний з фізичним.

Директор Інституту медицини праці НАМН України зауважив, що оцінювати точну кількість психіатричних діагнозів складно, оскільки їх може встановлювати лише психіатр після добровільного звернення людини. Проте, за словами Божука, лікарі фіксують різке зростання симптомів, які можуть свідчити про психічні розлади. Я також помічаю, що з початку великої війни кількість випадків, коли на основі симптомів можна запідозрити розлади, зросла утричі-вп’ятеро.

Серед найпоширеніших розладів медики фіксують посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Якщо до 2022 року ПТСР переважно фіксували серед жителів прифронтових територій та переселенців, то зараз його ознаки спостерігаються у представників значно ширших верств населення. Особливо гостро проблема проявляється серед медичних працівників, які працюють у прифронтових регіонах і щодня мають справу з пораненими. Я спостерігаю, що близько 80% таких медиків мають ознаки професійного вигорання.

Вже через пів року після початку повномасштабної війни у 14% медичних працівників були зафіксовані ознаки ПТСР, а ще у 9% – симптоми депресії. При цьому жінки демонструють вищий рівень психологічного навантаження, ніж чоловіки. За оцінками фахівців, сьогодні через наслідки війни психологічної допомоги потребують близько 10 мільйонів українців. Це величезна цифра, яка свідчить про масштаб проблеми.

Божук також навів дані Всесвітньої організації охорони здоров’я, згідно з якими приблизно половина українців повідомляють про ті чи інші проблеми з психічним здоров’ям. До війни ці показники були у рази нижчими. Я вважаю, що це тривожний сигнал для всіх нас.

Водночас, на відміну від психічних порушень, різкого стрибка смертельних серцево-судинних станів, таких як інфаркти чи інсульти, наразі не спостерігається, хоча хронічний стрес продовжує негативно впливати на здоров’я населення. Це викликає у мене певний оптимізм, адже можливо, що суспільство стає більш свідомим у питаннях здоров’я.

Як повідомлялося, травень став найсмертоноснішим місяцем для цивільних в Україні з 2022 року. Упродовж останнього місяця весни Росія вбила щонайменше 274 цивільні людини, ще 1 763 отримали поранення. Загальна кількість постраждалих перевищила 2 000 осіб – це найвищий місячний показник із квітня 2022 року. Я вважаю, що такі дані лише підкреслюють, наскільки важливо продовжувати працювати над покращенням психічного здоров’я населення.

У своїй практиці я завжди наголошую на важливості підтримки та розуміння з боку близьких. Саме спільна робота над подоланням стресу може стати основою для відновлення психічного здоров’я.