Новина про культові мотоцикли MZ у Радянському Союзі

Новина: Автомобільна промисловість Радянського Союзу не могла похвалитися високою якістю продукції, що стосувалося як автомобілів, так і мотоциклів. Тому закордонні моделі, які рідко потрапляли за залізну завісу, ставали справжніми об’єктами обожнювання.

Однією з таких моделей були східнонімецькі мотоцикли марки MZ, які викликали захоплення у радянських мотоциклістів. OBOZ.UA розповідає про їхню історію.

Новина про MZ ES 250/2

На початку 1970-х років у Німецькій Демократичній Республіці почали випускати модель MZ ES 250/2, яка суттєво відрізнялася від звичних радянських мотоциклів. Ця машина була оснащена одноциліндровим двотактним двигуном об’ємом 243 куб. см, що розвивав 19 кінських сил. Витрата пального становила близько 5 літрів на 100 км, а максимальна швидкість досягала 120 км/год. Чотириступінчаста коробка передач і повітряне охолодження забезпечували надійність у різних умовах експлуатації.

Для радянських водіїв такі характеристики виглядали практично ідеальними. Особливо вражала можливість встановлення бокового причепа при відносно легкій вазі мотоцикла — всього 162 кг. У СРСР мотоцикли з коляскою зазвичай були громіздкими, тому легка модель з такою опцією викликала великий інтерес.

Після модернізації конструкції інженери змогли ще більше поліпшити характеристики: вага зменшилася до 135 кг, а потужність зросла до 21 кінської сили. Максимальна швидкість досягла 130 км/год, при цьому витрата пального залишалася на рівні 5 літрів на 100 км.

Новина про рідкість MZ у СРСР

У самій НДР придбати такий мотоцикл не становило проблеми. Однак вивезти його до Радянського Союзу могли лише ті, хто тривалий час перебував у НДР через роботу чи службу. Навіть у такому випадку питання з запчастинами залишалося складним — їх доводилося шукати через знайомства або привозити з собою.

Незважаючи на це, певна кількість мотоциклів MZ все ж потрапила до СРСР. На дорогах вони були великою рідкістю, і кожен такий мотоцикл одразу привертав увагу. Незвичайний дизайн, глибокий, але не гучний звук двигуна, а також відсутність звичного диму справляли сильне враження на молодь, яка до того бачила подібну техніку лише на екрані.

Ті, кому пощастило стати власниками MZ, вважали це великою удачею. Мотоцикл добре витримував тривалі поїздки, а двигун стабільно працював у різних режимах — як на низьких, так і на високих обертах. Оновлені версії впевнено поводилися на будь-якому покритті — від асфальту до ґрунтових доріг. Байк не втратив стійкості в поворотах і був досить простим у керуванні навіть для новачків.

Раніше OBOZ.UA розповідав, чому радянські водії клали футбольний м’яч під заднє скло автомобіля.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.