Пенсійний фонд на межі виживання: скільки ще триватиме його існування?

Демографічні виклики України

За даними Київської школи економіки, в період з 2021 по 2025 роки кількість пенсіонерів в Україні скоротилася на 7,1%, наразі становлять 10,3 мільйона. Це відбулося завдяки збільшенню вимог до страхового стажу для виходу на пенсію.

Водночас кількість офіційно трудоулаштованих осіб зменшилася на 10,6% — до 10,5 мільйона. Основна проблема полягає в тому, що наразі на кожного пенсіонера приблизно припадає один працюючий громадянин, що призводить до низького рівня пенсійних виплат.

Відповідно до експертних оцінок, щоб пенсія становила 2/3 від середньої зарплати, на одного пенсіонера має працювати три платники ЄСВ. Наразі цей показник «один до одного» створює серйозну загрозу для стабільності Пенсійного фонду.

Середній вік українця зараз становить 45 років, а до 2040 року може зрости до 50. Прогнози показують, що до 2070 року кількість українців старше 60 років перевищить чисельність працездатного населення.

Виникаючі ризики в старінні населення

Однією з причин старіння населення є військовий конфлікт, який спонукає людей виїжджати за кордон. Лише 6% мігрантів становлять особи у віці 65 років і старші. За даними КШЕ, кількість дітей та молоді зменшилася на понад 20% за останні кілька років.

Але проблеми не обмежуються лише демографічними змінами. Старіння населення веде до викликів з безпекою, економічними інноваціями і політичною стабільністю. Додатково, тривалість життя українців не відповідає європейським стандартам, та це також вплине на старіння.

Пенсійні реалії та виклики

Середня пенсія в Україні на сьогодні становить 6410 гривень, що вкрай незначно в порівнянні з західноєвропейськими стандартами—в країнах, таких як Люксембург чи Швейцарія, середні виплати досягають кількох тисяч євро.

В Україні зв’язок між середньою зарплатою та пенсіями становить 28%, тоді як в ЄС – 58%. Це вплине на пенсійний фонд, адже існує великий запит на підвищення пенсій, але це складно зробити в поточній демографічній ситуації.

В проєкті бюджету на 2026 рік передбачено лише незначне підвищення для мінімальної пенсії. Тому уряд планує дотації з державного бюджету для покриття дефіциту пенсійних виплат.

Запит на детінізацію ринку праці залишається актуальним. Значна частина населення знаходиться у тіні економіки, а це впливає на надходження до Пенсійного фонду.

Перспективи реформування пенсійної системи

Експерти наполягають на терміновості пенсійної реформи, що, ймовірно, перейде до накопичувальної системи. Це означатиме, що особа зможе накопичувати пенсію самостійно, а держава зможе надавати лише базову підтримку.

Формування максимально прозорих умов для інвестицій пенсійних коштів є важливим. Держава повинна надати можливості для вкладення коштів в ефективні фінансові інструменти, які можуть забезпечити зростання накопичень.