У ніч на 4 травня 2026 року Москва зазнала потужної атаки, коли дрони вразили столицю Росії. Один із безпілотників влучив у елітну будівлю “Будинок на Мосфільмовській”, що знаходиться лише за шість кілометрів від Кремля. Цей удар стався за п’ять днів до важливого військового параду на честь 9 травня, який має для росіян велике символічне значення. Водночас, навколо Москви активно стягувалися комплекси протиповітряної оборони (ППО). На момент написання статті українські військові не коментували атаку, і масштаби завданих збитків залишалися невідомими.
Перша інформація про дрони з’явилася близько першої години ночі. Очевидці повідомляли про маневри дронів на низьких висотах. Російські пропагандистські Telegram-канали підтвердили, що на вулиці Мосфільмовській пролунав вибух у житловому будинку, в результаті чого було пошкоджено фасад і вибито скло. Частина фасаду впала на автомобіль, що стояв під будівлею, а також були зруйновані стіни трьох кімнат на 36-му поверсі.
Мер Москви Сергій Собянін підтвердив, що дрон влучив у будівлю, але запевнив, що постраждалих немає. Проте згодом він повідомив, що на місто летіли ще два дрони, але їх вдалося збити. Попри це, уламки все ж падали на територію.
Згідно з інформацією російських медіа, атака вразила елітний житловий комплекс “Дім на Мосфільмовській”, розташований всього за шість кілометрів від Кремля. Ця подія стала найближчою до Кремля атакою українських дронів, якщо не враховувати успішну атаку на сам Кремль 3 травня 2023 року. Міністерство оборони Росії звітувало про знищення 117 українських БПЛА в нічній атаці, але це не запобігло удару по Москві.
У коментарях щодо дронів, які атакували, повідомлялося, що вони є ударними безпілотниками типу FP-1, розробленими українською компанією Fire Point. Ці дрони призначені для знищення стратегічних цілей на великій відстані, здатні долати до 1600 км і несучи бойову частину вагою до 113 кг. В мережі з’явилися фотографії уламків, на яких видно напис українською: “Не чіпати! Рухома частина”.
Москва, яка має потужні системи ППО, зокрема кілька “кілець” зенітно-ракетних комплексів, виявилася менш захищеною, ніж прогнозували російські влади. Після атак українських БПЛА навесні 2023 року, російська влада вжила серйозних заходів для зміцнення оборони, але результати атаки свідчать про можливі прогалини в їхній системі.
На 9 травня цього року заплановано військовий парад у Москві, але, за повідомленнями, він проходитиме в скороченому форматі — без військової техніки та суворовців. Це викликане поточною оперативною обстановкою. Президент України Володимир Зеленський не виключив можливість, що на цьому параді можуть пролетіти українські дрони, що підкреслює зменшення військової потужності Росії.
Зеленський зазначив, що вперше за багато років парад на Червоній площі проходитиме без військової техніки, що є свідченням зниження сили РФ. Водночас, російський диктатор Володимир Путін вживає заходів безпеки через побоювання змови або замаху на своє життя, що свідчить про зростаючу паніку в його оточенні. Спеціальні служби посилили охорону Президента, а сам він намагається уникати публічних появ.
Вибухи в Москві стали свідченням того, що загроза з боку України продовжує залишатися актуальною, а паніка серед російських еліт зростає. Це може мати серйозні наслідки для подальших дій Кремля, адже реакція на ці події може змінити хід війни та стратегії обох сторін.