Удар по Лаврі: Кремль намагається знищити історичну пам’ять України

Києво-Печерська лавра та її головна святиня, Успенський собор, протягом багатьох століть залишаються одними з найзначніших символів української історії. За словами українського історика та голови Інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова, інтерес Росії до цієї пам’ятки не обмежується лише війною, а також включає спроби знищити історичну пам’ять України і її зв’язок із давньою Руссю. Відомості про це він надав у своєму відео на YouTube.

Що сталося: суть події

Історик підкреслює, що атаки на головний храм Києво-Печерської лаври мають тривалу історію. Різні покоління російської влади неодноразово завдавали ударів по цій святині. “Це не перша спроба знищити Успенський собор, адже за часів Петра І його просто підпалили, і він вигорів дощенту”, – зазначив Алфьоров.

Далі він розповів, що у 1941 році, після окупації Києва німецькими військами, так зване підпілля, яке він охарактеризував як російську диверсійно-розвідувальну групу, дізналося про плани завести до Успенського собору групу німецьких офіцерів. Для ліквідації офіцерів було ухвалено рішення підірвати храм. Проте на момент вибуху офіцери залишили собор, і внаслідок операції було зруйновано сам храм, а задум не був реалізований.

Успенський собор не лише архітектурна пам’ятка, а й важливе місце для збереження історичної спадщини українського народу. Саме тут спочивали представники князівських родів та видатні діячі різних епох. “В Успенському соборі ховали найзначніших діячів в історії України. Це була родова усипальниця наших князів часів Русі, зокрема, донька Ярополка, короля Русі, Анастасія Глібова, яка також похована тут”, – пояснив експерт.

Усі подробиці

Особливе значення храму пов’язане з багатьма видатними постатями української історії. “Тут покояться наші князі Олельковичі, київські князі 14-15 століття. Тут знайшов свій спокій Петро Могила, але все це знищували, адже це була пам’ять про наших предків”, – підкреслив Алфьоров.

Однією з причин особливого інтересу Кремля до Лаври історик вважає її статус одного з основних центрів історичної Русі. Цього року святиня відзначає майже тисячолітній ювілей, що надає їй ще більшої історичної ваги. “Києво-Печерська лавра святкує цього року 975 років з моменту свого заснування. Тобто, це майже тисячолітній ювілей. І чим далі Київ від Москви, тим більше вони намагаються стерти всі можливі аргументи щодо своєї приналежності до Русі”, – зазначив історик.

На його думку, це питання не лише конкретної будівлі, а й ширшої боротьби за культурну та історичну спадщину України, яку намагається знищити Росія. Глава Інституту національної пам’яті зазначає, що значення святині виходить далеко за межі української історії. Собор пов’язаний з початками монашого життя на українських землях і є важливим духовним центром для різних християнських традицій.

“Успенський собор видатний тим, що саме на території Лаври розпочалося чернече життя, яке насправді відповідає на питання, хто ми є і яка історія нашої церкви”, – додав експерт. Крім того, храм має особливий статус завдяки часу свого заснування. “Оскільки собор був побудований до розколу християнства на православно-католицькій течії, він вважається сакральним місцем як для православних, так і для католиків”, – підкреслив він.

Історик також нагадав про зв’язок святині з гетьманом Іваном Мазепою. На його думку, удари по таких об’єктах мають не лише військовий, а й символічний характер. Це спроба поставити під сумнів історичну першість Києва та української державної традиції. “А прогнавши росіян з Лаври, тепер цей об’єкт став, звісно, їхньою “законною воєнною ціллю”, як вони стверджують”, – підсумував експерт.

Історик переконаний, що культурна спадщина України суперечить російським історичним наративам. “Будь-які такі історичні місця, навпаки, мають бути знищені згідно з їхньою логікою, оскільки вони суперечать твердженню, що Москва є старшою. Але не з нами, бо Україна сильна”, – резюмував Алфьоров.

Олександр Анатолійович Алфьоров (нар. 30 листопада 1983, Київ) — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Голова Інституту національної пам’яті України, майор запасу ЗСУ, передає Вікіпедія.