Що корисніше та краще – желатин чи агар-агар: думка лікаря

Що корисніше та краще – желатин? За словами експертів, желатин є гідролізованим колагеном, який відіграє важливу роль у підтримці здоров’я суглобів.

Цей продукт давно став популярним інгредієнтом для приготування десертів, холодців і різноманітних желейних страв. Проте навколо нього існує безліч суперечок: одні вважають його корисним, особливо для суглобів і кісток, інші ж висловлюють побоювання щодо можливих ризиків для здоров’я.

Що корисніше та краще – желатин чи агар-агар?

Лікар-дієтолог Оксана Мелоян у коментарі для УНІАН пояснила, з чого насправді виготовляють желатин, чим він відрізняється від агар-агару та кому слід обмежити його вживання.

За словами дієтолога, желатин отримують шляхом переробки хрящів, сухожиль, кісток і шкір тварин. Ця сировина спочатку виварюється, потім сушиться і подрібнюється до порошкоподібного стану. Це фактично частково зруйнований білок колаген.

Агар-агар, у свою чергу, має зовсім інше походження. Як зазначила фахівець, його виробляють з червоних і бурих морських водоростей, які також підлягають виварюванню та сушінню, але за своєю структурою цей продукт є полісахаридом.

Мелоян також акцентувала увагу на різниці у властивостях: агар-агар є більш термостійким і може повторно розтоплюватися без втрати своїх характеристик, тоді як желатин втрачає желювальну здатність після повторного нагрівання.

Вибір між цими продуктами, за словами лікаря, залежить від способу харчування та потреб людини. Для веганів і вегетаріанців, наприклад, кращим варіантом буде агар-агар, оскільки він має рослинне походження. Крім того, він підходить для страв, які потрібно повторно нагрівати та знову перетворювати на желеподібну масу.

Проте желатин має вищу поживну цінність за вмістом білка, тоді як агар-агар містить лише близько 2 грамів білка на 100 грамів продукту. Колаген у желатині позитивно впливає на хрящову та кісткову тканину, але не варто вважати його повноцінним лікувальним засобом для суглобів. “Користь від желатину для опорно-рухового апарату може бути мінімальною”, – зазначила лікар.

Цей продукт має кулінарне значення і використовується для приготування желе, десертів або зефіру. Мелоян також нагадала, що желатин є джерелом великої кількості білка: в одній столовій ложці може міститися від 6 до 11 грамів білка, необхідного для побудови клітин організму та підтримки м’язів. Проте цей білок не є повноцінним, оскільки у складі відсутня амінокислота триптофан.

Протипоказання до вживання желатину

Фахівець звернула увагу, що желатин містить оксалати – солі щавлевої кислоти, які можуть сприяти утворенню каменів в організмі. Тому цей продукт небажаний для людей із каменями в нирках, жовчному або сечовому міхурі. Крім того, при надмірному споживанні можливі запори та загострення захворювань шлунково-кишкового тракту. Як підкреслила дієтолог, “цей продукт суттєво підвищує згортання крові, що може спровокувати утворення тромбів”. Тому людям із тромбозами, тромбофлебітами або схильністю до закрепів краще уникати частого вживання страв із желатином.

В інших випадках оптимальним вважається вживання желатину приблизно 2–3 рази на тиждень. Одна порція становить близько 10 грамів сухого продукту, який потрібно розводити відповідно до інструкції.

Оксана Мелоян навчалася у Тернопільському державному медичному університеті, який закінчила у 2015 році за спеціалізацією “Сімейна медицина”. Два роки проходила навчання на інтернатурі, а потім перекваліфікувалася і стала дієтологом.