Війна триває, і знову ми стаємо свідками порушення режиму припинення вогню. Російські атаки, що розпочалися в ніч з 5 на 6 травня, підтверджують, що мирні ініціативи залишаються лише на папері.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що російські війська вночі та вранці використали 108 безпілотників і 3 ракети, завдаючи ударів по містах Харків та Запоріжжя. Ці дії свідчать про те, що Москва не має наміру дотримуватися мирних угод, а лише спекулює на темі перемир’я, щоб прикрити свої агресивні наміри.
Що відбувається насправді
Андрій Сибіга зазначив, що Росія проігнорувала заклики до припинення бойових дій, які підтримали інші країни та міжнародні організації. “Це ще раз підтверджує, що путіна цікавлять лише військові паради, а не людські життя,” — наголосив він. Ситуація вимагає посилення міжнародного тиску на Росію, включаючи нові санкції та посилену підтримку України.
Радник міністра оборони Сергій Стерненко також повідомив про численні атаки на території України. У Харкові постраждали двоє людей, а в Запорізькій області було атаковано об’єкт промислової інфраструктури. У Кривому Розі ворог використав дрони-камікадзе.
Ці дії агресора нівелюють оголошене путіним “перемир’я” на 9 травня. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко вважає, що так зване “перемир’я” пов’язане не з прагненням до миру, а з бажанням забезпечити безпеку пропагандистського параду в Москві. Кремль намагається представити це як “жест доброї волі”, хоча насправді це не має нічого спільного з реальним завершенням війни.
Що важливо знати
Росія офіційно оголосила про дводенне “перемир’я” на 8-9 травня. Однак, у відповідь на це, президент України Володимир Зеленський запровадив режим тиші з 00:00 5 травня. Він підкреслив, що Київ не отримував жодних офіційних пропозицій щодо формату припинення вогню. Аналітики ISW зазначають, що погрози Росії завдати удару по Києву свідчать про вразливість російського тилу.
Таким чином, ситуація залишається напруженою, і мирні ініціативи продовжують залишатися під загрозою. Путіна цікавлять лише військові паради, а не реальні кроки до миру.