психічні розлади після війни: чому нас може накрити ПТСР і депресія

Після завершення війни в Україні, я, як журналіст-аналітик, не можу не замислюватися про наслідки, які можуть накрити нашу націю. Психічні розлади після війни — це не просто терміни з медичних довідників, це реальність, з якою ми стикаємося щодня. За словами психіатра Олега Чабана, кількість психічних розладів може суттєво зрости. І це настільки важливо, що варто розглянути це питання детальніше.

Чабан вказує на те, що найбільші психологічні наслідки люди часто відчувають не під час небезпеки, а вже після того, як напруга спадає. Це підтверджує мій власний досвід спілкування з людьми, які пережили стресові ситуації. Їм часто здається, що, як тільки загроза зникне, все повернеться до нормального життя, але насправді це лише початок нових викликів.

Наразі неможливо точно передбачити, за яким сценарієм розвиватиметься ситуація в Україні після війни. Чабан наводить приклади з досвіду інших країн, таких як Сирія та Хорватія, але я б додав, що багато залежить від політичних рішень, економічного відновлення та подальшого розвитку держави. Важливо розуміти, що після завершення бойових дій кількість психічних розладів не зменшиться — навпаки, вона може зрости. Це парадоксальна ситуація, про яку варто говорити відкрито.

Лікар зазначає, що людям доведеться переживати втрату близьких, друзів, роботи, майна та звичного способу життя. Я також спостерігаю, як розірвані соціальні зв’язки та сімейні проблеми накопичуються за роки війни. Це все може стати причинами для нових депресивних, тривожних і посттравматичних стресових розладів, що, безумовно, викликає тривогу.

Чабан зазначає, що не лише військові, але й цивільні особи переживають потужний стрес через постійні обстріли та загрозу життю. Мій досвід свідчить про те, що у цивільних людей часто не менше переживань, ніж у військових, хоча рівень ПТСР серед військових традиційно вищий. Я вважаю, що нам необхідно звернути увагу на цю проблему і шукати шляхи для підтримки всіх, хто пережив війну.

Дані Helsi також свідчать про високий рівень психологічного навантаження, і це не може не викликати занепокоєння. Лише 4% українців оцінили свій ментальний стан як дуже добрий, тоді як 57,4% опитаних повідомили про щоденний стрес або тривогу. Це свідчить про те, що наші люди потребують допомоги, але, на жаль, лише 25,2% респондентів зверталися по професійну допомогу з питань психічного здоров’я хоча б раз.

Окремо варто зазначити, що на тлі повномасштабної війни українці почали старіти в середньому на 10–15 років швидше. Це пов’язано зі зростанням кількості серцево-судинних захворювань, порушень обміну речовин і когнітивних розладів у молодшому віці. Це ще один фактор, який вказує на те, що психічні розлади після війни можуть стати серйозною проблемою для нашого суспільства.

Мої висновки з цього приводу

Як я вже зазначав, психічні розлади після війни — це не просто статистика. Це реальна проблема, яка потребує комплексного підходу. Важливо, щоб суспільство усвідомило масштаби цієї проблеми і почало активно працювати над її вирішенням. Потрібно створювати програми підтримки для всіх, хто постраждав від війни, починаючи з військових і закінчуючи цивільними особами. Лише так ми зможемо подолати наслідки війни і повернутися до нормального життя.