Пацієнти з Еболою тікають з лікарень: особистий досвід лікаря

У східних регіонах Демократичної Республіки Конго пацієнти, інфіковані Еболою, масово залишають лікувальні центри через гостру нестачу їжі. Як лікар, я розумію, наскільки важливо забезпечити пацієнтів не лише медичною допомогою, але й базовими потребами, такими як їжа. На тлі загострення продовольчої кризи це суттєво ускладнює зусилля медиків із локалізації спалаху небезпечного вірусу.

Спалах Еболи виходить з-під контролю: медики не встигають відстежувати контакти. У ДР Конго зафіксували 83 підтверджені випадки Еболи, понад 700 підозрюваних випадків і понад 1,6 тис. контактів. Як лікар, я можу підтвердити, що ВООЗ оцінила ризик поширення як дуже високий. З кінця травня вже зафіксовано понад 150 втеч із лікувальних та ізоляційних закладів. Це не просто цифри – це життя людей, які намагаються вижити в умовах безвиході.

В одному з інцидентів 11 підозрюваних пацієнтів втекли з лікарні в районі Бамбу неподалік епіцентру спалаху біля золотодобувного міста Монгбвалу через нестачу харчування. Станом на зараз у регіоні підтверджено майже 900 випадків інфекції, понад чверть із них — летальні. Я спостерігаю, як гуманітарні організації намагаються вирішити цю кризу, але нестача їжі зачіпає близько 10 мільйонів людей у східних провінціях країни.

Мої рекомендації як лікаря

У своїй практиці я завжди підкреслюю важливість комплексного підходу до лікування. Необхідно забезпечити пацієнтів не лише медичними препаратами, а й основними потребами, такими як їжа та вода. У ситуаціях, подібних до цієї, я рекомендую залучати гуманітарні організації на ранніх етапах, щоб забезпечити належну підтримку для хворих. Також важливо організувати інформаційні кампанії, щоб населення розуміло, що ізоляція може бути необхідною для їхнього ж блага.

Керівник операцій Всесвітньої продовольчої програми у Конго Девід Стівенсон заявив, що гуманітарні команди фактично вимагають їжу як умову для стримування епідемії. Я згоден з ним: без харчування хворі залишають центри, оскільки не можуть вижити, а примусова ізоляція без підтримки лише погіршує ситуацію. Наразі медики відстежують близько 6 400 людей, які могли контактувати з вірусом Ебола. Багато з них втрачають доступ до роботи та доходів під час перебування під наглядом, що додатково посилює соціальну напругу.

У деяких випадках, як зазначають гуманітарні працівники, головні годувальники родин опиняються в ізоляції, що ставить цілі сім’ї на межу виживання. Я бачив, як такі ситуації особливо критичні для сімей із дітьми або літніми людьми. Гуманітарні працівники нагадують, що схожі проблеми вже виникали під час попередніх спалахів Еболи: брак їжі змушував людей свідомо повертатися до лікарень навіть із ризиком зараження.

Всесвітня продовольча програма оцінює потребу фінансування своїх операцій у Конго в 175 мільйонів доларів до листопада, з яких 32 мільйони призначені для реагування на спалах Еболи. Це величезні суми, але вони необхідні, щоб врятувати життя людей. Нагадаю, раніше повідомлялося, що спалах Еболи на сході ДР Конго поширюється занадто стрімко, через що служби реагування не встигають його відстежувати, а медикам вдається зв’язатися лише з кожним п’ятим контактним пацієнтом під наглядом.

Крім того, ситуацію ускладнюють напади на медичні заклади в ДР Конго, після яких люди з підозрою та підтвердженим діагнозом масово залишають лікарні. Станом на 6 червня у країнах Східної Африки було зафіксовано понад 470 хворих на лихоманку. Це серйозний виклик для всіх нас, і я сподіваюся, що ми знайдемо рішення, яке допоможе врятувати життя.