паперовий борг на 4 7

Суд розгляне справу про паперовий борг на 4,7 мільярда

Паперовий борг на 4 7 мільярда став основною темою розгляду справи про банкрутство ПрАТ “Полтавський ГЗК”. 27 липня Східний апеляційний господарський суд у Харкові знову розглядатиме апеляційну скаргу підприємства, що викликало великий резонанс у суспільстві.

паперовий борг на 4 7
Суд розгляне справу про паперовий борг на 4,7 мільярда

Відзначимо, що формально суд перевіряє ухвалу про відкриття справи про банкрутство, але фактично йдеться про можливість знищення стратегічного підприємства під час війни через борг, який заперечив сам Верховний Суд. Ця ситуація, що стосується не лише Полтавського ГЗК, а й економіки України в цілому, потребує термінового розгляду.

Що сталося: суть події

Судовий процес навколо Полтавського ГЗК триває вже тривалий час. Основною причиною банкрутства є борг у 4,7 мільярда, що виник через бухгалтерську проводку ліквідатора банку “Фінанси та Кредит” у 2019 році. Тоді ліквідатор “відновив” заборгованість, яку Полтавський ГЗК погасив ще у 2015 році. Це неіснуюче зобов’язання у 2020 році було придбане компанією “Максі Капітал Груп” з дисконтом, що перевищує 95%. Бенефіціаром цієї компанії є Леонід Крючков, який у 2019 році балотувався до Верховної Ради від забороненої проросійської партії ОПЗЖ.

У 2024 році Касаційний господарський суд підтвердив, що борг не існує, але остаточне рішення ще не ухвалене. Це затягування процесу вигідне тим, хто хоче знищити Полтавський ГЗК, незважаючи на відсутність реального боргу. 24 лютого 2026 року Господарський суд Полтавської області відкрив провадження про банкрутство Полтавського ГЗК за позовом “Максі Капітал Груп”, не дочекатися рішення Верховного Суду, що завдало великої шкоди підприємству.

В результаті цього, акції Ferrexpo на Лондонській біржі впали більш ніж на 20%, що призвело до втрати інвесторами понад 100 мільйонів доларів. Полтавський ГЗК змушений резервувати всю суму позову, що призвело до збитків, що перевищують 3 мільярди. Через мораторій на задоволення вимог кредиторів підприємство не може вчасно розраховуватися з контрагентами, що викликає порушення бізнес-зв’язків та відтік надійних партнерів.

Усі подробиці: цифри, дати, факти

27 липня Східний апеляційний господарський суд розгляне апеляційну скаргу ПрАТ “Полтавський ГЗК”. Борг у 4,7 мільярда виник через бухгалтерську помилку ліквідатора банку “Фінанси та Кредит” у 2019 році. Компанія “Максі Капітал Груп” придбала цей борг у 2020 році за приблизно 85,6 мільйона, що є значним дисконтом. Леонід Крючков, бенефіціар “Максі Капітал Груп”, мав відношення до забороненої партії ОПЗЖ.

24 лютого 2026 року Господарський суд Полтавської області відкрив провадження про банкрутство, не дочекавшись рішення Верховного Суду. Це рішення завдало підприємству значної шкоди, оскільки акції Ferrexpo впали на 20%, а інвестори втратили 100 мільйонів доларів. Полтавський ГЗК був змушений резервувати всю суму позову, що призвело до збитків понад 3 мільярди.

Через мораторій підприємство не може здійснювати розрахунки з контрагентами, що призводить до порушення бізнес-зв’язків. Уряд України через зниження податкових надходжень недоотримає майже 1 мільярд, а інвестицій у 100 мільйонів доларів підприємство не зможе залучити, поки триває процедура банкрутства.

Що це означає для українців

Ситуація з Полтавським ГЗК безпосередньо вплине на економіку України, зокрема на іноземні інвестиції. Інвестори будуть уважно стежити за рішенням суду 27 липня, яке може стати індикатором захищеності їхніх вкладень в Україні. Наявність процедури банкрутства вже вплинула на бізнес-зв’язки підприємства, що може призвести до подальшого зниження інвестиційного клімату.

Цей випадок демонструє, як паперовий борг на 4 7 мільярда може знищити стратегічне підприємство та завдати шкоди економіці країни. Важливо, щоб українці усвідомлювали цю загрозу та підтримували підприємства, які можуть бути під загрозою через подібні ситуації.

⚡ Головне — що треба знати

Судове зволікання в справі Полтавського ГЗК вигідне тим, хто прагне знищити підприємство, незважаючи на відсутність реального боргу. Цей випадок може стати знаковим для іноземних інвесторів, які оцінюють ризики вкладень в Україні, особливо в умовах війни.

Більше актуальних новин читайте на smachnahata.com.ua.

Прокрутка до верху