Новина про найгустонаселеніший острів світу Санта-Крус-дель-Іслоте

Новина про Санта-Крус-дель-Іслоте, розташований біля узбережжя Колумбії, часто вказує на нього як на найгустонаселеніший острів у світі. На площі всього 1,2 гектара, що менше ніж півтора футбольного поля, може проживати до 1200 людей. Тут немає автомобілів, велосипедів, великих площ, парків і навіть цвинтаря, оскільки для всього цього просто не вистачає місця.

Життя на острові відбувається в тісному лабіринті будинків і вузьких проходів, де приватність практично відсутня. Проте місцеві жителі стверджують, що не обміняли б свій дім на жодне інше місце у світі.

Історія та розвиток Санта-Крус-дель-Іслоте

Санта-Крус-дель-Іслоте знаходиться в Карибському морі поблизу колумбійського узбережжя. Історія цього острова почалася в XIX столітті, коли рибалки з Картахени та Толу використовували невелику мілину як укриття під час риболовлі. Згодом вони почали оселятися тут постійно, приваблені відносною захищеністю від штормів і відсутністю комарів. Щоб розширити площу острова, мешканці роками використовували мушлі, пісок, каміння, корали, стовбури дерев і навіть сміття.

Сьогодні Санта-Крус-дель-Іслоте виглядає як щільно забудоване поселення, де практично кожен метр використаний для життя. На острові менше ніж 100 будинків і лише чотири вузькі вулички. Оскільки тут немає автомобілів і велосипедів, мешканці пересуваються пішки або човнами. Будинки стоять так близько один до одного, що іноді, щоб перейти на інший бік острова, потрібно пройти через дім сусіда.

Складнощі життя на острові

У деяких кімнатах можуть спати до 10 людей, ділячи між собою кілька ліжок. Найбільший громадський простір на острові має розмір приблизно половини тенісного корту. Навіть дітям, які хочуть пограти у футбол, доводиться вирушати на сусідні острови.

Попри тісноту, місцеві жителі підкреслюють, що почуваються тут у безпеці. Злочинності практично немає, двері не замикають на ключ, а поліція фактично не потрібна. Однак життя на острові має не лише романтичні, а й складні аспекти. Тут немає каналізації та постійного водопостачання. Питну воду доставляє військово-морський флот або її збирають під час дощів.

Електрику здебільшого отримують від сонячних панелей, але її вистачає лише на кілька годин на день. Серйозною проблемою залишаються побутові відходи: сміття мали б забирати щотижня, але на практиці воно може накопичуватися значно довше. Однією з найболючіших проблем є відсутність місця для цвинтаря. Померлих доводиться перевозити на сусідні острови або на материк.

Існує й довгострокова загроза: острів лежить приблизно за два метри над рівнем моря, і через підвищення рівня океану його майбутнє може бути під загрозою. Близько 60% населення Санта-Крус-дель-Іслоте становлять діти. На острові є початкова школа, але навчання закінчується на рівні 10 класу. Ті, хто бажає продовжити освіту, змушені залишати острів. Для багатьох родин основним джерелом доходу залишається рибальство, хоча останніми роками дедалі більшу роль відіграє туризм.

Щороку сюди припливають тисячі відвідувачів, які прагнуть побачити незвичайне життя на цьому крихітному острові та познайомитися з місцевою культурою. Санта-Крус-дель-Іслоте часто називають найгустонаселенішим островом світу, хоча є й інші місця з ще вищою щільністю населення, такі як гаїтянські Кай-Сабль або Іле-а-Бруе. Проте саме колумбійський острів став найвідомішим прикладом життя без вільного простору, де практично кожен квадратний метр забудований і заселений, а звичні для більшості людей речі – автомобілі, парки, площі чи власні двори – просто неможливі.