Новина про мобілізацію в Україні: зміни та правила

Новина про мобілізацію в Україні: в країні продовжують діяти воєнний стан та загальна мобілізація. Призову підлягають військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, якщо вони придатні до служби та не мають відстрочки або бронювання.

З 1 червня не очікується суттєвих змін у правилах мобілізації. Проте Міністерство оборони анонсувало оновлення застосунку «Резерв+» та новий підхід до комплектування армії. ТСН.ua повідомляє, що з 1 червня зміняться деякі правила, зокрема, кого точно не мобілізують влітку, а кого можуть призвати в першу чергу, а також нові правила виїзду за кордон для чоловіків.

Актуальні зміни у мобілізації: новина

Незважаючи на численні обговорення, правила мобілізації залишаться незмінними. Як і раніше, мобілізація стосуватиметься чоловіків віком від 25 до 60 років, які перебувають на військовому обліку та не мають законних підстав для відстрочки. Наразі нових рішень щодо зміни мобілізаційних правил не ухвалювали. Однак у Міноборони готують оновлення сервісу «Резерв+», яке планують представити на початку червня.

Про нові функції застосунку поки що мало відомо. Відомо лише, що перші анонси з’являться вже впродовж першого тижня літа. Про це під час конференції DOU DAY 2026 повідомили представники Міноборони.

Одночасно у відомстві працюють над зміною підходу до мобілізації. Якщо раніше основним був принцип масового оповіщення, тепер планують більше орієнтуватися на професію та навички особи. Ідея полягає в тому, щоб насамперед залучати спеціалістів, які потрібні війську саме зараз: медиків, водіїв, зв’язківців, ІТ-фахівців та інших профільних працівників. Тобто людина може отримати пропозицію служби, яка більше відповідає її досвіду роботи чи освіті.

У Міноборони сподіваються, що така система працюватиме ефективніше, якщо військовозобов’язані регулярно оновлюватимуть свої дані у «Резерв+», а інформація в державних реєстрах залишатиметься актуальною.

Хоча в Україні призовний вік охоплює чоловіків від 18 до 60 років, мобілізація стосується не всіх. Вирішальне значення має статус особи — чи є вона військовозобов’язаною, а також наявність відстрочки або підстав для непридатності до служби.

Наприклад, чоловіків до 25 років, які не служили та не перебувають у запасі, мобілізувати не можуть. Вони мають статус призовників і можуть потрапити до війська лише добровільно — за контрактом «18–24». Проте є виняток: якщо особа молодша за 25 років вже проходила військову службу або має військову підготовку, вона автоматично стає військовозобов’язаною. У такому разі її можуть мобілізувати ще до 25 років.

Для більшості військовозобов’язаних граничним віком служби залишається 60 років. Водночас для вищого офіцерського складу цей термін можуть подовжити до 65 років. Після 60 також можна залишитися на службі добровільно — на умовах контракту.

Відстрочка означає тимчасове звільнення від мобілізації. Закон передбачає кілька причин для її оформлення — сімейні обставини, навчання, робота або стан здоров’я. Не підлягають мобілізації чоловіки, які виховують трьох і більше неповнолітніх дітей, якщо не мають боргів зі сплати аліментів.

Право на відстрочку мають також батьки, які самостійно виховують дитину, доглядають дитину з інвалідністю або опікуються близькими родичами з інвалідністю I чи II групи. Окремо закон передбачає відстрочку для родин, де один із подружжя проходить військову службу, а в сім’ї є неповнолітня дитина.

Не можуть мобілізувати і тих, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час захисту України. Підставою для відстрочки або повного звільнення від служби може бути і стан здоров’я, зокрема, це стосується людей з інвалідністю I, II чи III групи. Крім того, до року відстрочки можуть надати тим, кого військово-лікарська комісія (ВЛК) визнала непридатними.

Право не йти до війська тимчасово мають і деякі студенти — насамперед ті, хто вперше здобуває вищий рівень освіти. Також відстрочку можуть оформити докторанти, інтерни, педагоги та викладачі, якщо працюють щонайменше на 0,75 ставки.

Окремі винятки діють для держслужбовців, суддів, народних депутатів, дипломатів та працівників органів військового управління. Ще одна категорія — працівники критично важливих підприємств. Йдеться про оборонну сферу, медицину, енергетику, зв’язок та інші галузі, без яких країна не може стабільно працювати. Для них діє механізм бронювання.

Право на відстрочку мають також цивільні, які перебували в російському полоні. Перелік захворювань, які можуть стати підставою для непридатності до служби, визначений наказом Міноборони №402. Йдеться, зокрема, про тяжкі психічні розлади, онкологічні хвороби з метастазами, серйозні захворювання серця, легень, нирок і нервової системи.

Підставою для непридатності також можуть стати важкі форми епілепсії, ампутації кінцівок, тяжкі проблеми з хребтом, бронхіальна астма, серцева недостатність або цукровий діабет. До списку входять і деякі інфекційні захворювання, зокрема ВІЛ, СНІД, туберкульоз і тяжкі форми гепатиту. Однак остаточне рішення в кожному випадку ухвалює військово-лікарська комісія. Саме ВЛК визначає, чи є особа повністю непридатною до служби або такою, що має пройти повторний огляд після лікування.

Хто саме та в якій кількості має поповнювати лави війська, визначає Генеральний штаб ЗСУ. Для кожного регіону територіальні центри комплектування отримують окремі завдання щодо кількості людей і спеціальностей, які потрібні Силам оборони. Такі мобілізаційні плани не публікують. Як пояснювала ТСН.ua юристка Марина Бекало, відповідні розпорядження належать до службової інформації та не перебувають у відкритому доступі.

На практиці насамперед до війська можуть залучати кілька категорій людей. Передусім йдеться про військовозобов’язаних, які вже мають бойовий досвід або раніше проходили службу. Також пріоритет можуть надавати людям із дефіцитними професіями та спеціальностями, які зараз особливо потрібні армії. Крім цього, першочергово можуть мобілізувати тих, кого визнали придатними до служби за станом здоров’я і хто не має законних підстав для відстрочки.