Хто в Україні найсильніше вигорає на роботі через хронічний стрес: мій досвід як лікаря

Як лікар і нутриціолог, я маю можливість спостерігати, як війна вплинула на психічне здоров’я багатьох людей в Україні. Серед спеціалістів, які під час війни опинились у зоні найвищого ризику, є медики, соціальні працівники та ті, хто працює в системі “людина-людина”. Сьогодні ознаки ПТСР, тривожного та депресивного розладу, а також професійного вигорання, можна помітити у набагато більшої кількості осіб, ніж до повномасштабного вторгнення РФ.

Генеральний директор ДУ “Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України” Богдан Божук в інтерв’ю зазначив, що від початку великої війни в Україні кількість випадків, коли на основі симптомів можна запідозрити розлади, зросла утричі-вп’ятеро. За його даними, близько 80% медичного персоналу у прифронтових регіонах, які постійно працюють з пораненими, мають ознаки професійного вигорання.

Це викликає занепокоєння, адже вже через пів року повномасштабної війни 14% медиків мали ознаки ПТСР, а 9% – депресії. Жінки демонструють вищий рівень психологічного навантаження, і симптоми у них реєструють частіше. В цілому, близько 10 мільйонів наших співвітчизників потребують допомоги через погіршення психічного здоров’я, пов’язаного з війною. За оцінкою ВООЗ, близько 50% українців стверджують, що мають ті чи інші проблеми з психічним здоров’ям, і ці показники до війни були значно нижчими.

Хто найбільше піддається вигоранню на роботі

Серед цивільних професій, які страждають від вигорання, можна виділити велику групу населення, зокрема медичних працівників, соціальних працівників, вчителів та інших спеціалістів, чия діяльність пов’язана з постійним спілкуванням з людьми. Класичне професійне вигорання може спостерігатися у будь-яких працівників, які працюють в системі “людина-людина”. Це, безумовно, підвищує ризик розвитку як гострих, так і хронічних розладів.

Мої рекомендації як лікаря

На основі мого досвіду, важливо вчасно виявляти симптоми вигорання та застосовувати методи самодопомоги. Я рекомендую практикувати регулярні фізичні навантаження, медитацію та техніки релаксації. Спілкування з близькими та колегами також може допомогти в зниженні стресу. Не забувайте про важливість професійної підтримки — консультації з психологом можуть бути надзвичайно корисними для тих, хто відчуває сильний стрес.

З початком великої війни на багатьох робочих місцях знизився рівень соціального захисту. Щоденні негативні рутинні процеси, а також необхідність переривати роботу через повітряні тривоги, значно підвищують рівень стресу. Якщо людина недостатньо підготовлена або не має необхідних ресурсів для адекватної реакції на професійні виклики, вона швидко виснажується.

Крім того, працівники ДСНС, подібно до військових, також зазнають значного стресу. Хоча вони готують себе до небезпеки, що пом’якшує стресову відповідь, у них також виникають проблеми з вегетативною нервовою системою. Це може призвести до негативних змін психічного стану та розвитку соматичних хвороб. Жодні курси не можуть повністю нівелювати цей вплив.

Не можна забувати і про енергетиків, які працюють в умовах підвищеного ризику для здоров’я. Вони не мають комплексних програм навчання контролю над стресом, що робить їх роботу ще більш складною. Це важливо усвідомлювати, адже збереження психічного здоров’я є ключовим фактором для підтримки працездатності та загального благополуччя.