дні відновлення після обстрілів: як зберегти працездатність людей під час війни

Дні відновлення після обстрілів — це важлива тема, яка потребує особливої уваги в умовах, коли українці стикаються з постійним стресом внаслідок війни. Як лікар-практик та нутриціолог, я спостерігаю, як цей стрес впливає на психічне та фізичне здоров’я людей, що в свою чергу призводить до професійного вигорання та загострення хронічних захворювань. Це загрожує втратами працездатного потенціалу країни, і вже зараз роботодавці повинні впроваджувати особливі умови праці.

На жаль, в Україні немає єдиного стандарту адаптації умов праці до воєнних реалій. Я бачу, як деякі компанії наймають психологів та дозволяють дистанційну роботу, в той час як інші продовжують вимагати понаднормову працю. Це викликає у мене тривогу, адже час, проведений на робочому місці, не завжди співвідноситься з результативністю. Як зазначає експерт Богдан Божук, “кожна гривня, вкладена у психічне здоров’я персоналу, повертається до 4,5 гривень зростання продуктивності”. Я можу підтвердити, що за належних умов праці працівник може виконати обсяг роботи за менший час, ніж за умов перевантаження.

Я вважаю, що в Україні можна запровадити пілотний проєкт чотириденного робочого тижня на окремих підприємствах, щоб оцінити його ефективність. Проте, на мою думку, значно більший ефект можуть дати “дні відновлення” — коли працівники звільняються від виконання норми після масованих обстрілів, особливо якщо вони не спали вночі. Це важливо для їхнього психічного здоров’я та працездатності.

Мої рекомендації як лікаря

Я рекомендую роботодавцям звернути увагу на групи ризику, які схильні до професійного вигорання. Скорочення навантаження для таких працівників має стати вимогою, а не привілеєм. Програми психологічної підтримки, на мою думку, можуть суттєво підвищити працездатність. Я бачу, як такі програми допомагають співробітникам впоратися зі стресом і повернутися до повноцінної роботи.

Окремим викликом залишається повернення ветеранів на ринок праці. Зараз підтримка захисників часто є локальною ініціативою, але без єдиної державної політики, що включає адаптацію робочих місць та професійну переорієнтацію, цей процес буде складним. Я наводжу приклад Ізраїлю, де ветерани, які проходили освітньо-відновлювальні програми, у 20 разів успішніше інтегрувалися у суспільство. Це показує, наскільки важливе стратегічне планування на рівні держави для збереження трудового потенціалу та здоров’я нації.

Важливо також звернути увагу на зростання випадків захворювання на ендокринні, серцево-судинні та інші хронічні хвороби в умовах війни. Якщо країна не запровадить спеціальної програми підтримки здоров’я, кількість цих хвороб може зрости на 20-30% у найближчі роки. Я радий, що в Україні розширюють державну програму “Доступні ліки”, що допоможе людям отримати необхідні препарати.

Я закликаю всіх до обережності та уважності до свого здоров’я, адже це є ключовим для нашої перемоги.