В Україні назріває потреба в чіткій стратегії управління державними активами, адже приватизація не може бути просто набором випадкових продажів. Фінансист Олександр Мужель підкреслює важливість визначення, які з стратегічних активів залишити за державою, які передати інвесторам, а в яких зберегти міноритарну частку.

На думку Мужеля, приватизаційні процеси в Україні часто обумовлені необхідністю закриття бюджетних дірок, залучення іноземних інвестицій або виконання умов міжнародних кредиторів. Проте, цей підхід, на його переконання, спрощує уявлення про великі державні підприємства, яким властиві не лише комерційні, а й соціальні функції.
Що сталося: суть події
Фінансист навів приклад підприємства “Центренерго”, яке, хоч і виглядало кандидатом на продаж через фінансові труднощі та боргове навантаження, насправді є важливим покупцем вугілля та може бути гарантованим споживачем для державних шахт. “Коли політичні цілі суперечать комерційним інтересам, інвестори стикаються з невизначеністю”, — зазначив Мужель.
Також він акцентував увагу на ситуації з Одеським припортовим заводом, де спадщина судових і арбітражних спорів, пов’язаних із Group DF, перешкоджає оцінці активу. Наявність нерегульованих претензій ускладнює для потенційних покупців розуміння можливих зобов’язань.
Мужель вважає, що протягом останніх тридцяти років процеси приватизації в Україні були епізодичними. Вони активізувалися в моменти бюджетних труднощів і призупинялися в періоди політичної обережності. В результаті, кожен продаж стає ситуаційним, а вартість активів часто знижується через “знижку на невизначеність”.
Усі подробиці
Автор статті підкреслює, що Україні необхідно дати чітку відповідь на три ключові питання: які активи варто залишити в державній власності, в яких варто залишитися міноритарним акціонером і від яких повністю відмовитися.
Крім того, Мужель попереджає проти масової приватизації в умовах війни без оцінки довгострокових наслідків. За його словами, високі ризики, пов’язані з країною, невизначені прогнози попиту та зростаюча вартість фінансування істотно знижують потенційну ціну стратегічних активів.
Серед міжнародних прикладів управління державними активами він виділяє моделі Об’єднаних Арабських Еміратів, Казахстану та Франції. Найближчий до України приклад — французька Agence des Participations de l’État, яка професіоналізувала функцію акціонера.
Мужель зазначає, що ключовим фактором, що впливає на вартість активу, є якість корпоративного управління. Найбільші ризики виникають через нечіткі мандати, політичні втручання та розмиті цілі.
Він пропонує модель, в якій держава виступає як дисциплінований стратегічний інвестор. Такий підхід передбачає передачу контрольних пакетів стратегічним інвесторам, збереження міноритарних часток у ключових секторах, проведення часткових IPO та централізацію функції акціонера в професійній структурі.
Для великих угод з приватизації важливо залучати міжнародно визнаних фінансових консультантів, оскільки їхня репутація впливає на довіру інвесторів, дисципліну оцінки та якість виконання угоди.
Підсумовуючи, Мужель підкреслює, що для стратегічних підприємств важливо забезпечити інституційну визначеність. Україні потрібно визначити, хто і на яких умовах реалізує права акціонера, до початку наступних приватизаційних аукціонів.
Олександр Мужель — експерт у сферах капіталовкладень, корпоративного управління, аудиту та комплаєнсу, має більш ніж двадцятирічний досвід у міжнародних фінансах. Він працював у Bank of America Merrill Lynch, ING Bank, Dresdner Kleinwort Wasserstein та KPMG.
В Україні він був членом наглядових рад державних енергетичних компаній, таких як ПАТ “Центренерго” і АТ “Енергетична компанія України”, а також є засновником і керуючим партнером Renedes Group.
Що це означає для тебе
Для українців питання приватизації та управління державними активами є надзвичайно актуальними. Визначення чіткої стратегії може вплинути на економічну стабільність країни, інвестиційний клімат і в цілому на добробут громадян.
Кожен громадянин України має усвідомлювати, що від ефективності управління державними активами залежить не лише фінансова стабільність, а й розвиток ключових секторів економіки, які можуть забезпечити робочі місця та підвищити якість життя.
⚡ Найголовніше — те, що вразить
Найважливіше, що потрібно усвідомити, — це те, що приватизація в Україні не повинна бути спонтанною. Вона вимагає чіткої стратегії та плану дій, щоб уникнути зниження вартості активів через політичні ризики та невизначеність. Без такого підходу країна ризикує втратити не лише цінні підприємства, а й можливість залучення інвестицій у майбутньому.
📰 Останні новини
📰Сигнал, який не можна ігнорувати: коти сплять більше в спеку
📰Чому Путін знищує Лавру: мета атак Росії
📰Мандрівник у часі: відкриття, що переверне уявлення про океан
📰Як ще українською називають Лесю: слово, яке може образити
📰Тарифи не змінювалися 5 років: у Житомирі готують підвищення цін на воду

